Як залишати улюбленця самого вдома без стресу?

Як би ви не мріяли весь час проводити зі своїм улюбленцем, не завжди є змога взяти його з собою. Рано чи пізно настає день, коли справи не чекають і треба піти.
Сумні очі, що слідкують за кожним вашим рухом, аж ніяк не сприяють легкому прощанню… Щоб привчити улюбленця до самотності та забезпечити йому комфорт, потрібен час, терпіння й декілька лайфхаків.

Дізнайтеся, як правильно залишити собаку або кота вдома самого, щоб уникнути стресу та тривоги в статті від експертів Practik і Dogchill.

Коли з’являється новий пухнастий член родини, здебільшого люди вважають, що він вже має навичку сепарації. Тобто, може залишатися наодинці й почуватися у безпеці та стані спокою. Але це не так.

В дикій природі близькими родичами собак є вовки. Це зграйні ссавці, тому усамітнення для них не є типовим. В зграї є своя структура, діють правила, є розподілення обов'язків та винагород. А найголовніше — передбачуваність та спокій, за порушення якого може бути серйозне покарання і навіть вигнання.

Домашні песики прив’язуються як до людини, так і до інших улюбленців, тому залишитися без них ще складніше. Хвостик може відчути сепараційну тривогу або тривогу розлуки, що схожа на панічний напад.

Тривога розлуки – це реакція на стрес, яку собака виявляє, коли знаходиться далеко від людини (або людей), з якою має емоційний зв’язок.

В цей час тіло переповнюється гормонами стресу. Це змушує собак поводитися деструктивно: безперервно скавчати, жувати, гризти предмети, ходити в туалет вдома та відчувати збудження й потребу постійно крокувати за «своїми» людьми після їхнього повернення додому.

Точну причину тривоги розлуки у собак зазвичай невідомо. Кожен хвостик — унікальний. На його реакцію впливає генетика, епігенетика, нервова система, умови зростання, етап розвитку, стать та навіть стан здоров’я.

Проте сепараційну тривогу у собак та котів може спричинити:

• ранній негативний досвід у житті цуценяти (негативне підкріплення або покарання);
• зміни в сімейній динаміці, наприклад смерть члена сім'ї;
• переселення;
• зміна режиму родини: від постійного перебування вдома до частої відсутності;
• розчарування або нудьга через брак іграшок, харчування, часу гри, фізичних навантажень.

У собак старшого віку частіше розвивається тривога розлуки, оскільки вони мають гіршу здатність впоратися зі змінами в оточенні.

Чи можна залишити кошеня самого?
Нещодавнє дослідження показало, що коти, які живуть з людьми, мають схожі стилі прив’язаності до них, як собаки та діти. 64% оцінених котів було описано як надійно прив’язаних до людей — вони відчували менше стресу, коли були поруч зі своїми опікунами.

Через сильну прив’язаність тривожні коти демонструють багато тих самих ознак, що й собаки: прискорене серцебиття та дихання, задишка, тремтіння та слиновиділення. Найбільш очевидними змінами поведінки є збільшення рухів, руйнування предметів та надмірна вокалізація.

Бути наодинці та зберігати спокій — це навичка, яку котам і собакам треба допомогти опанувати.

Насамперед треба подбати про безпеку, навіть, якщо вас не буде декілька хвилин. Зачиніть вікна та двері. Сховайте у недоступному місці всі цінні речі, дроти, пульти, ліки, побутову хімію, косметику та небезпечні предмети, які улюбленець може проковтнути або якими може поранитися.

У стресовій ситуації хвостик може шукати розради і методу заспокоїтись у гризінні, дряпанні, розриванні та роздиранні усілякого майна. Особливо, якщо воно пахне вами, асоціативно пов'язане з вами чи певним ритуалом, наприклад, вигулом чи годуванням.

Маленькі діти часто роблять собі будиночки-халабудки зі стільців та подушок. Це природне бажання зробити собі затишний безпечний куточок, адже світ навколо здається неосяжно великим.
Так само й улюбленці почуватимуться безпечніше у невеликих, але не тісних будиночках, де можна випростатись. Там має бути комфортно та м’яко, а улюблена іграшка зробить місце приємнішим. Для песиків подбайте про жувальні іграшки-довгогризьки.

Не залишайте корм чи ласощі, це може бути небезпечно!
Але можна намазати спеціальний килимок смачним паштетом, який надовго зацікавить хвостика.

Перед тим, як ви збираєтеся піти, ймовірно, почнете вдягати верхній одяг, брати сумку, ключі та прямувати до дверей. Можливо, перед цим дасте собаці ласощі та іграшки або будете обіймати улюбленця, з обіцянкою, що скоро повернетеся. Собака сприймає ці дії як сигнал, що зараз залишиться на самоті.

• Надайте нового сенсу звичним речам

Наприклад, візьміть ключі та підіть на кухню  або вдягніть куртку та відкрийте холодильник. Будь-що, що порушуватиме ваш ритуал перед тим, як піти. Це допоможе улюбленцю менше асоціювати ваші дії з відчуттям самотності.

• Зберігайте спокій

Якщо собака відчуває тривогу при розлуці, надмірно емоційні прощання та вітання можуть лише посилити занепокоєння та знижують ефективність привчання.
Своєю поведінкою та реакцією людина має нейтралізувати ці значні моменти для собаки.

• Створіть сигнали «вихід» та «повернення»

Це мають бути 2 різні сигнали, але однаково чіткі, стабільні та постійні.
Наприклад: «Ти вдома» і зупиняючий спокійний жест рукою при виході з дому або на початку зборів до виходу (до того, як улюбленець починає непокоїтись).
«Привіт! Я вдома» при поверненні додому.

• Модифікація поведінки

Мета модифікації поведінки полягає в тому, щоб хвостик навчився бути без людей та змінив свою емоційну реакцію на стресові події. Під час навчання треба допомогти собаці набути впевненості й залишатися спокійним до повернення людини.

Кінолог або ветеринарний біхевіорист (спеціаліст з поведінки) допоможуть створити програму зміну поведінки, яка відповідатиме потребам саме вашого улюбленця.

Наприклад, ви виходите з кімнати на мить і повертаєтеся до того, як ваш собака встигне занепокоїтися й почати проявляти стресову поведінку.
Цей процес має відбуватися в темпі улюбленця. Коли він залишається спокійним, поступово потрохи подовжуйте час вашої відсутності.

Будьте послідовними! Якщо улюбленець почав почуватися комфортно протягом 20 хвилин, а на наступний день ви залишите його на 2 години, вся робота до цього моменту буде марною.

• Організуйте або реорганізуйте простір

Менший простір легше контролювати, що важливо для собаки у стані зі страхом чи тривожністю. Кінолог, який практикує індивідуалізацію в своїй роботі, може проаналізувати історію життя, темперамент, схильності, інші особливості собаки та надасть рекомендації щодо облаштування помешкання чи кімнати та матеріальної частини ритуалів, які варто ввести у процес привчання.

3. Що допоможе знизити рівень стресу?
4. Фізична активність перед виходом
5. Що робити, якщо улюбленець не може залишатися сам?
6. Як нагородити улюбленця після повернення?
7. Висновки

2.1 Як залишити собаку вдома самого
2.2 Як залишити кота вдома самого

Залишити кота вдома самого може бути емоційно складно, особливо, якщо ви хвилюєтеся за свого улюбленця. Проте з правильною підготовкою та доглядом ваш котик зможе безпечно та комфортно провести час на самоті.

1. Забезпечте кота достатньою кількістю їжі та води. Якщо ви йдете надовго, краще скористатися автоматичною годівницею та поїлкою.
2. Переконайтесь, що лоток кота чистий та наповнений достатньою кількістю наповнювача.
3. Залиште коту достатньо іграшок, щоб він не нудьгував. Це можуть бути м'ячики, іграшки-мишки, дражнилки тощо.
4. Облаштуйте для котика затишне місце для відпочинку: лежанку, кошик або просто м'яку ковдру.
5. Намагайтесь не змінювати звичний режим кота перед вашим відходом. Годуйте його в звичайний час, грайте з ним, як завжди.

А перед виходом спокійно попрощайтесь та залиште трохи світла, щоб кіт не боявся темряви.

Пограйте або потренуйте улюбленця, перш ніж залишити його наодинці. Щоденні фізичні навантаження не тільки зміцнюють емоційний зв’язок між вами, а й сприятимуть зниженню рівня стресу, що підтверджено дослідженнями.

Хвостикам, які мають легку непереносимість розлуки, може бути корисно грати в складні ігри, які стимулюють розумову діяльність. Пошук ласощів, які заховані в іграшці-головоломці, перед тим, як ви підете або навчання легких трюків може допомогти улюбленцю спокійніше сприйняти вашу відсутність та налаштуватися на відпочинок.

Якщо собака має глибоку сепараційну тривогу, не давайте йому інтерактивні іграшки перед виходом. З часом може утворитися стійка асоціація «їжа = стрес», через що улюбленці можуть почати відмовлятися від їжі, навіть, коли ви нікуди не збираєтеся.

Користуйтесь послугами собачих нянь та перетримок, якщо ви тільки в процесі привчання свого підопічного до сепарації, але виникає потреба залишати його вдома одного на довгий час.

Якщо улюбленець сильно стресує, відчуває паніку та може зашкодити собі, а вам все ж потрібно відлучатися, можливо, знадобляться заспокійливі препарати. Під час нападу сильної тривоги, песик може зламати собі зуби, намагаючись прогризти стіну, щоб вибратися на свободу і намагатися знайти «своїх» людей.

Заспокійливі препарати знижують рівень тривоги, полегшують фобії та відпускаються лише за рецептом і тільки за умови призначення ветеринарним лікарем або сертифікованим ветеринарним біхевіористом (спеціалістом з поведінки улюбленців).
Тільки фахівець може поставити діагноз і порекомендувати план лікування!

Так само спокійно, як ви покидали дім, повертайтеся без зайвої метушні. Привітайте хвостика, але без надмірних емоцій та галасу. Не карайте хвостика через те, що він щось погриз або зруйнував, так ви лише посилите його занепокоєння та погіршите проблему.

• Спочатку ігноруйте собаку, поки він не заспокоїться, перестане скавчати, стрибати й бігати навколо вас.
• Як тільки песик заспокоїться, погладьте та похваліть його.
• Дайте собаці улюблену іграшку, що теж допоможе відволіктися та заспокоїтися.
• Пригостіть улюбленими ласощами, але не робіть з цього великої події. Використовуйте невеликі шматочки, щоб перезбуджений хвостик міг їх швидко з'їсти та не вдавитися.

Неможливо повністю запобігти розвитку тривоги в улюбленців, але можна навчити хвостиків проводити час наодинці й запобігти надмірній прив'язаності до вас. Проводьте якісно час зі своїм улюбленцем та уникайте метушні й надмірної емоційної реакції під час прощання або повернення додому.

Починайте поступово привчати собаку чи кота залишатися на самоті ще з дитинства. Так їм буде набагато легше адаптуватися й почуватися спокійно без вас. І обов’язково подбайте про безпеку — будь-що може бути розтрощено та нашкодити хвостику.

Розташуйте «лігво» у позитивній для улюбленця зоні помешкання (не біля входу) і привчайте його до цього місця, підтверджуючи його безпеку.
Підійдуть м'які лежаки закритого типу (будки, вігвами тощо), картонні коробки відповідного розміру з отвором-входом, великі переноски-бокси тощо.